Наведено математичну модель, яка дає змогу гарантувати достатність кількості запасних частин для машин і обладнання у тваринництві з урахуванням кількості однойменних деталей на одній машині, кількості однакових машин, закону розподілу вузлів і деталей та його параметрів, ймовірності базвідмовної роботи, а також часу прогнозу, поданого у частках гамма-відсоткового ресурсу. Обгрунтовано коефіцієнт потреби у запасних частинах залежно від відносного часу прогнозу та коефіцієнт варіації нормального розподілу та параметра форми розподілу Вейбулла, за допомогою якого можна визначити потребу у запасних частинах у будь-якому інтервалі напрацювання. Запропоновано коефіцієнт для визначення гамма-відсоткового ресурсу, виведено його залежність від коефіцієнта варіації нормального розподілу та параметра форми розподілу Вейбулла за різних значень імовірності безвідмовної роботи. Уперше одержано залежність ймовірності безвідмовної роботи від довірчої ймовірності, розміру вибірки та коефіцієнта варіації нормального розподілу та параметра форми розподілу Вейбулла, що дає змогу визначити необхідну ймовірність безвідмовної роботи, яку необхідно задавати за умов прогнозування потреби у запасних частинах.

Розкрито важливість наукових робіт в області нанотехнології, зокрема для сільського господарства. Представлено основні результати досліджень в області застосування нанотехнологій під час обслуговування та ремонту автотракторної техніки.

Представлено результати щодо аналітичного опису оцінення техніко-експлуатаційних показників МЕЗ з урахуванням показників надійності та перспектив їх розвитку.

Представлено методику визначення продуктивності зернозбирального комбайна. Алгоритм моделювання для заданої культури та заданого поля передбачає виконання розрахунків продуктивності комбайна та витрачання палива на кожній елементарній ділянці з урахуванням результатів збирання попередньої ділянки на даному полі.

Охарактеризовано вплив різних параметрів і режимів стимулювальних дій під час виконнання підготовчих операцій доїння на повноту молоковіддачі.

Розглянуто вдосконалення газорозподільного механізму двигунів внутрішнього згоряння шляхом застосування індивідуальних приводів клапанів.

Представлено результати експериментального дослідження показників безвідмовності фермського обладнання в період річної експлуатації.

Надано результати аналізу шляхів вирішення питань енергозбереження за забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату на птахівничих фермах.

Проаналізовано шляхи використання біопалива на основі ріпакової олії та його суміші з дизельним паливом, як альтернативного палива для дизельних двигунів.

Розглянуто можливість впровадження інфрачервоного опалення, як спосіб рішення проблеми ефективного обігріву на свинарських фермах.

Розглянуто можливі шляхи підвищення ефективного використання машинно-тракторних парків аграрних підприємств.

Розглянуто вплив технологічних параметрів продуктивності тварин, що закладаються під час будівництва нових свинарських підприємств, на підвищення конкурентоспроможності галузі свинарства.

Відзначено, що значної уваги набули роботи з підвищення довговічності робочих органів і дробарок в цілому за допомогою конструкторсько-технологічних методів. Такий напрямок в поєднанні з застосуванням деталей підвищеної довговічності надає можливість значно підняти наробіток дробарок, зменшити витрати на проведення технічного сервісу. Важливим для забезпечення надійності кормодробарки є вивчення впливу окремих видів пошкоджень із визначенням імовірності їх появи. Надійність дробарок і їх підсистем залежить від параметрів потоків відмов і відновлень, вплив яких встановлено на підставі моделювання станів і процесів переходів структурних одиниць у різні стани. Основний вплив на пошкодження деталей і формування їх відмов чинить процес спрацювання, обумовлений контактною взаємодією робочих органів із зерновою масою. Перспективним напрямком подальших досліджень в галузі підвищення надійності кормоподрібнювальної техніки слід вважати комплексний структурний аналіз надійності машин на базі системного підходу до їх конструктивних рішень.

Розглянуто існуючі технології виробництва біопалива на основі рослинних олій і запропоновано вдосконалену відповідну схему. Зроблено висновки, що для умов переважної більшості території країни найбільш ефективною та придатною культурою, з насіння якої одержують олію як сировину для виробництва біопалива, є озимий ріпак. Внаслідок виконаного аналізу існуючих технологій запропонована схема виробництва біопалива на основі рослинних олій забезпечує повний цикл виробничих процесів, які відповідають стандартам на цей вид продукції.

Розглянуто чинники та умови забезпечення ефективного застосування ресурсозбережувальних технологій (РЗТ) у молочному скотарстві. Зроблено висновки, що забезпечення підвищення ефективності застосування РЗТ у молочному скотарстві за допомогою правильної реалізації організаційно-економічного механізму використання інноваційних технологій у тваринництві потребує комплексного розвитку системи умов і чинників сільськогосподарського виробництва, які за своєю природою є дуже різноманітними та численними, взаємозв'язаними та взаємообумовленими, змінюються в часі, впливають на явища і процеси та самі піддаються впливу в результаті соціально-економічного розвитку і науково-технічного прогресу. Визначено умови застосування сучасних технологій у тваринництві на рівні сільськогосподарського підприємства.

Мета роботи - розглянути процес очищення стічних вод гальванічного виробництва електрофлотокоагулятором. У порівнянні з іншими аналогічними методами обробки стічних вод запропоновано технологію, яка надає можливість відмовитись від застосування хімічних реагентів, які підвищують собівартість та ускладнюють роботу очисних споруд у процесі очищення та знешкодження стічних вод гальванічного виробництва. Використання електрокоагуляторів надає можливість ефективно проводити очищення та знешкодження стічних вод гальванічного виробництва з високими початковими концентраціями іонів важких металів. В розробленому технологічному обладнанні відносно легко проводити вимірювання та визначення активності іонів водню (показника pH), а також активності інших іонів (рХ) за допомогою окиснювально-відновлювального ефекту.

Розглянуто питання підвищення ступеня очищення стічних вод ремонтно-механічних підприємств за рахунок застосування технологічної схеми знезараження та регенерації відпрацьованих миючих розчинів. Запропоновано вдосконалену технологічну схему очищення стічних вод, яка надає можливість проводити очищення великого спектра забруднень, що утворюються на ремонтних підприємствах. Технологією передбачено очищення в декількох технологічних режимах, оптимальний з яких визначається під час налагодження обладнання.

Наведено схему показників оцінки ефективності застосування ресурсозберігаючих технологій, що включає в себе техніко-економічну, організаційно-економічну, еколого-економічну та соціально-економічну складові та надає змогу комплексно визначити доцільність їх впровадження і подальшого використання, виявити "слабкі" місця і оперативно прийняти заходи для їх усунення.

Розглянуто вплив технологічних параметрів продуктивності тварин, що закладаються під час будівництва нових свинарських підприємств, на підвищення конкурентоспроможності галузі свинарства, зроблено порівняння технологічних параметрів продуктивності тваринних, використовуваних різними компаніями, нових свинарських підприємств, що закладаються під час будівництва, розглянуто сучасні технології утримання свиноматок після відбирання від поросят в групових верстатах для відпочинку і виявлення охоти.

Окреслено напрями зниження енергоємності виробництва продукції тваринництва, зокрема визначено, що основним шляхом зменшення енергоємності виробництва продукції тваринництва є мінімізація сукупних витрат енергії на основі використання прогресивних технологій. Приведено структуру повної енергоємності утримання корів в традиційних і комплексно-механізованих фермах, на її основі доведено, що вдосконалення традиційної технології виробництва молока шляхом використання резервів енергозбереження надає можливість зменшити її питому енергоємність і це дозволяє підвищити біоенергетичний коефіцієнт молока. Надано структуру питомих витрат енергії на виробництво молока, яка показує, що у сукупному енергетичному балансі виробництва молока непрямі витрати енергії в сім разів вище, ніж прямі. Визначено енергетичну ефективність трансформації кормів в продукцію, яка визначається співвідношенням енергії кінцевого продукту і повної енергоємності виробництва кормів в молочному скотарстві і свинарстві. У сукупній енергоємності виробництва молока на питому вагу кормів припадає більше половини всіх витрат - це є одним з напрямів, які забезпечують зниження енергоємності виробництва продукції тваринництва і, як одна зі складових, за рахунок скорочення енергії, що використовується для приготування кормів. Відзначено, що серйозного заощадження палива можна досягти завдяки поєднанню пров'ялювання та застосування у процесі сушіння відпрацьованого тепла сушильного агенту, бо майже три чверті теплової енергії викидається з теплоносієм. Замкнений цикл проходження повітря з теплоносієм для попереднього сушіння зеленої маси значно зменшує енерговитрати. Приведено структуру витрат сукупної енергії на приготування кормів із однієї тисячі тон зеленої маси та структуру енерговитрат на заготівлю розсипного сіна. Надано рекомендації по зниженню енергоємності виробництва продукції тваринництва за рахунок скорочення енергії, що використовується для приготування кормів.